Писанка – символ Сонця, життя, його безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і радості. ЇЇ оспівують в усній народній творчості, у піснях та мальованках. Попри всю свою невитривалість вона пережила віки, бо вартувала того, як літопис нашого народу, вбираючи у себе генетичний код до розуміння мудрості поколінь.

З найдавніших часів яйце служило символом весняного сонця, що несе з собою життя, радість, тепло, світло, відродження природи, позбавлення від тенет морозу і снігу, – іншими словами, переходу з небуття в буття. Писанка – це найпотужніший оберіг для людини, сім'ї, будинку. І раніше вона супроводжувала людину все життя. Жінка, чекаючи дитину, розписувала писанки квітами або птахами – це символи душі, яка повинна прийти в цей світ. Писанку клали в колиску дитині, її дарували на весілля з побажаннями молодим, нею поминали предків.

Виготовлення писанок – справжній обряд, який  зцілює душу. Наносячи на яйце древні магічні знаки, ми закладаємо програму на майбутнє і творимо Світ Любові та Справедливості. І тому малюнки, якими розписують писанки не випадкові. Кожен має своє значення, особливий сенс і передається з покоління в покоління. Писанки залишились у нас ще з язичницької доби і збагатили кольорами найголовніше християнське свято – Великдень.

Отож, щоб прилучати дітей до народних традицій, пов’язаних із найулюбленішим весняним святом, Новодністровський будинок дитячої творчості радо запросив усіх охочих до навчання у гуртку «Писанкарство». Моя мета, як керівника гуртка, – донести дітям та їм батькам, що писати писанки цікаво, легко, і це прадавня українська традиція, яка повинна відроджуватися і передаватися у спадок. Готуючись до Великодніх свят, особливо важливо показати діткам, як писати писанки.

Після нетривалої підготовки діти із захопленням, під таємниче світло свічки, поринули у творчу роботу. Свічки палахкотіли, натуральний віск наповнював приміщення неповторними пахощами, дитячі оченята горіли від передчуття творіння дива. Адже робота над писанкою — це справжнє диво. І на першому занятті деякі гуртківці вже спробували виготовити великодній символ власноруч.

Поринувши у вир писанкарства, навіть найбільші непосиди терпеливо виводять писачком по яйці нехитрі візерунки, поглядаючи на роботу в сусіда, аби ж тільки краще зробити. А писаночки й справді вдаються на славу. Гуртківці здійснюють розпис за власним вподобанням, використовуючи традиційні орнаменти писанкарства. Деякі творіння залишаться у колекції Новодністровського будинку дитячої творчості для майбутніх писанкарів.

Наталя Пашкова,

керівник гуртка «Писанкарство»

Новодністровського БДТ