Інтеграція освіти України в міжнародний освітній простір потребує перспектив розвитку післядипломної освіти, зокрема, у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників у міжкурсовий період через зміну застарілої моделі (де у центрі технології навчання є методист, а педагоги пасивно засвоюють інформацію) на нову модель навчання, яка заснована на таких положеннях: у центрі технології – педагог; в основі науково-методичного супроводу – співробітництво; суть технології – розвиток здатності педагогів до самонавчання. Тому пріоритетним завданням для методичних служб усіх рівнів є спрямування своєї діяльності на удосконалення педагогічної майстерності сучасного вчителя, його професійного зростання, формування вчителя-дослідника, конкурентноспроможного фахівця з високим рівнем професіоналізму, методичної та загальної культури. Ефективному розв’язанню даного завдання сприяє проведення науково-методичної роботи в ЗНЗ регіону.

Координаційним центром з її організації та проведення виступають РМК/ММК, методичні центри/відділи, відповідальні працівники за освіту в ОТГ. Мета їхньої діяльності полягає у науково-методичному забезпеченні системи загальної середньої та дошкільної освіти; організації науково-методичної роботи в освітніх закладах; підвищенні професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, розвиток їхньої творчої ініціативи у міжкурсовий період. Підкреслимо, що система підвищення кваліфікації педагогів включає декілька блоків: предметні знання; методичні знання; психолого-педагогічні знання; блок загальних знань; блок рефлексивних знань (про себе як професіонала); знання мети своєї індивідуальної фахової діяльності, оптимальних шляхів її досягнення.

Зазначимо, що ефективність організації науково-методичної роботи РМК/ММК/ОТГ визначається чітким плануванням форм і змісту роботи, результативністю підготовлених та проведених заходів. Особливістю змісту їхньої діяльності є поєднання управлінського, педагогічного та науково-методичного напрямів роботи. У цьому контексті пріоритетними завданнями методичної роботи є підготовка педагогічних працівників до сприйняття та реалізації всіх інноваційних процесів, які відбуваються в освіті, поглиблення педагогічної та психологічної компетентності кожного педагога.

Система науково-методичної роботи в районі/місті/ОТГ повинна бути гнучкою, а діяльність методичного кабінету плануватися на навчальний рік відповідно до змодельованої структури.

Особливістю планування є використання наступної системи методико-педагогічних заходів:

– підсилення практичного напряму проводять через навчальні семінари, програмою яких передбачені відкриті уроки, моделювання фрагментів уроків та занять, розв’язання педагогіко-дидактичних завдань тощо;

– підсилення наукового напряму проходить через психолого-педагогічні семінари та консиліуми, презентації педагогічних новинок, проблемні семінари;

– заохочення вчителів до активної творчої діяльності здійснюють шляхом узагальнення педагогічного досвіду, ділових ігор, конкурсів педагогічної майстерності.

Вже стало традицією планувати свою роботу на підставі пропозицій і конкретних потреб учителів району/міста/ОТГ/навчального закладу. Діагностування дає можливість раціонально планувати роботу методичних об'єднань, обгрунтовано обирати проблему, яка на даному етапі є актуальною (виходячи з умов району/міста/ОТГ/навчального закладу), враховуючи невирішені проблеми навчально-виховного процесу. З цією метою варто проводити моніторинг щодо педагогічних запитів та методичних проблем учителів. Результати анкетування, проведеного на засіданнях методичних об’єднань дадуть можливість методичним службам усіх рівнів визначити з яких питань навчально-виховної і методичної роботи необхідно організувати групові консультації; для якої категорії працівників доцільно організувати навчальні семінари або практикуми тощо. Матеріали анкетування систематизуються, і на їх підставі визначається тематика семінарів, практичних занять, групових консультацій тощо. Водночас ці результати варто використати під час вивчення процесу сприяння розвитку професійної свідомості; зокрема формування мотивів професійної діяльності, професійних потреб та ціннісних орієнтацій педагогів. Висловлені пропозиції та побажання учителів допоможуть обгрунтовано визначити проблему, над якою буде працювати педагогічний колектив упродовж навчального року.

Планування забезпечує перехід від загальних орієнтувань прогнозу до конкретних завдань, змісту і форм методичної роботи як системи.

Пріоритетним завданням у співпраці з керівними кадрами, поряд з забезпеченням новітньою інформацією про освітній менеджмент, РМК/ММК/ОТГ повинні вважати детальне знайомство керівників ЗНЗ, ДНЗ з передовими методами контролю і управління, підвищення рівня педагогічної культури. З цією метою можуть бути зорганізовані різноманітні форми роботи: тематичні семінари-практикуми, наради, теоретичні конференції, тренінги. Важливо надавати конкретну методичну допомогу адміністраціям щодо планування та організації методичної роботи у закладі освіти – зокрема у визначенні тематики педагогічних рад, у розробці доповідей і конкретних рішень педагогічних рад, у здійсненні контролю за виконанням рішень.

Актуальні теми з питань удосконалення навчально-виховного процесу обговорюються на семінарах заступників директорів з навчально-виховної роботи, де питання теорії детально пов’язуються з практичним показом.

Методичну роботу з керівними та педагогічними працівниками реалізовується РМК/ММК/ОТГ через традиційні колективні та індивідуальні форми її організації, а саме: районні методичні об’єднання, творчі майстерні педагогів, постійні семінари, творчі, мобільні, динамічні, інтервізійні групи, науково-практичні конференції, педагогічні читання, конкурси, індивідуальні консультації, круглі столи, творчі методичні студії, практикуми, тренінги, диспути. Важливо також включити до плану роботи інноваційні форми роботи:

 колективні (групові): психолого-педагогічні семінари, фестивалі авторських занять, методичні аукціони, тренінги, методичні сесії, педагогічні КВК, авторські творчі майстерні;

 індивідуальні: захист інноваційного проекту, електронні презентації, портфоліо (кейси), бесіди-інтерв’ю.

Актуальні теми з питань удосконалення навчально-виховного процесу обговорюються на районних/міських/територіальних/шкільних методичних об’єднаннях, робота яких підпорядкована головній меті – наданню дієвої, практичної допомоги вчителю, підвищенню його педагогічної майстерності, застосування методів, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учителів, організації їх самостійної роботи в плані оволодіння новими знаннями та їх застосування.

Як правило, обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота: моделювання уроку або його окремих фрагментів, розв’язування ситуаційних задач, застосування ділових та рольових ігор; розробка навчальних та освітніх проектів тощо.

Варто на засіданнях методичних об’єднань приділити особливу увагу питанням аналізу стану викладання навчальних предметів та рівня якості знань учнів, підготовки до ЗНО та ДПА, результативності участі школярів в олімпіадах із базових дисциплін, всеукраїнських, обласних, районних/міських турнірах, конкурсах; організаційно-змістовому аспекту варіативної частини навчальних планів.

Доцільно запланувати проведення семінарів-практикумів, які присвячуються конкретним технологіям з методики викладання і використовуються вчителями у їхній практичній діяльності, але потребують удосконалення. Використання під час практикумів дискусійних елементів, відкритих уроків і позакласних заходів, огляд педагогічної виставки і нової методичної та педагогічної літератури зробить їх більш змістовними, корисними. Тому важливо, щоб перед початком навчального року педагоги одержали плани роботи семінарів-практикумів, де зазначені теми і завдання по темах (які задачі необхідно розв'язувати, які досліди підготувати, яку методичну літературу прочитати) і список рекомендованої літератури. Додамо, що варто розпочинати таку методичну форму роботи зі входження в проблему семінару-практикуму, зазвичай це робота в групах. Далі використовувати метод «вільного мікрофону», під час якого учасники мають змогу висловитися щодо проблеми.

Методичним службам варто до кожного семінару підготувати на допомогу вчителям різноманітні рекомендації, конспекти, пам’ятки, матеріали для проведення «ділової гри» з різних тем.

Важливо підкреслити, що готуючи кожен методичний захід, необхідно забезпечити психолого-педагогічний супровід за участю психолога. Це сприятиме створенню доброзичливої атмосфери співпраці та кращому засвоєнню матеріалу.

Створення атмосфери творчості, діловитості, новизни і захоплення сприяє практика проведення творчих звітів учителів та методичних об’єднань. У формі творчих звітів варто проводити і атестацію вчителів. Це є хорошим засобом розвитку ініціативи і творчості вчителя, узагальнення і поширення досвіду, підвищення авторитету творчої особистості. Адже під час творчого звіту вчитель, який презентує свої педагогічні напрацювання, показує динаміку становлення своєї творчості, намагається допомогти присутнім зрозуміти найбільш ефективні методи навчання та виховання, які застосовує, ділиться своїми задумками, дає пропозиції по вирішенню деяких проблем навчально-виховного процесу.

У науково-методичній діяльності педагогічних колективів можуть створюватися і короткотермінові об’єднання педагогів – методичні мікрогрупи та ініціативні творчі групи. Зокрема, методичні мікрогрупи – це одна з форм колективної науково-методичної творчості педагогів, які на відміну від методичного об‘єднання, де основою групування є певний навчальний предмет, визначальним критерієм об’єднання обирають інтерес до єдиної педагогічної проблеми. Такі групи створюються в педагогічному колективі на виключно добровільних засадах, коли необхідно освоїти певну концепцію, теорію, методику, ідею.

Алгоритм роботи методичної мікрогрупи виглядає так: кожен член групи спочатку самостійно вивчає нову розробку або її фрагмент, потім доповідає про це своїм колегам, котрі його доповнюють, коригують, сперечаються між собою, обмінюються думками і, врешті-решт, реалізують ідею у своїй практиці, організовують взаємовідвідування уроків і позакласних заходів. Після освоєння нової ідеї методична мікрогрупа розпадається. Подальша реалізація ідеї здійснюється за традиційними формами науково-методичної роботи.

Ініціативні методичні групи утворюються на час підготовки і проведення таких науково-методичних заходів: педагогічної ради, науково-педагогічної конференції, педагогічних читань тощо. У період підготовки педагогічної ради або проведення інших організаційних та підсумкових заходів ініціативна методична група педагогів може вивчати стан актуальних проблем навчально-виховної та науково-методичної роботи, відвідувати уроки й позакласні заходи, узагальнювати думки та висловлювати побажання щодо удосконалення певної ділянки роботи. Під час педагогічної ради або інших організаційно-методичних заходів такі групи організовують дискусії, полеміку.

Відрадно зазначити, що у навчальних закладах області склалася певна система науково-методичної роботи, яка охоплює, окрім вищезазначених, чимало різних форм як у цілому з членами педагогічних колективів, так і з окремими методичними формуваннями:

– загальношкільні (організація роботи над шкільною науково-методичною темою (проблемою), проблемні семінари, психолого-педагогічні семінари, методичні педагогічні виставки, науково-практичні конференції, педагогічні читання, інструктивно-методичні наради;

– групові (шкільні методичні ради, динамічні групи, методичні оперативки, Школи педагогічної майстерності, Школи молодого та малодосвідченого педагогічного працівника, творчі групи, майстер-класи, шкільні методичні об’єднання тощо);

– індивідуальні (поглиблене опрацювання індивідуальної науково-методичної теми, індивідуальні консультації, атестація педагогічних працівників, наставництво, стажування, самоосвіта);

– нетрадиційні (методичні декади, педагогічні консиліуми, педагогічні майстерні, методичні фестивалі, тижні (декади) педагогічної майстерності, аукціони педагогічних ідей, творчі звіти, конкурси педагогічної майстерності).

Рекомендуємо у 2017/2018 н.р. під час організації та проведення вищезазначених методичних форм розглянути наступні актуальні науково-методичні проблеми: гуманізація освітнього середовища в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа»; організаційно-педагогічні умови ефективного впровадження у практику нових державних стандартів; упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес; дидактичні умови оволодіння учнями навчальним матеріалом; роль інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі; розвиток мотивації учнів до інтенсивної освітньої діяльності; організаційно-методичне забезпечення експериментально-дослідницької роботи; науково-методичний супровід підготовки педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми; дидактично-методичні аспекти сучасного підручника; науково-методичний супровід упровадження профільного навчання; упровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес.

Потребує посиленої уваги основна форма залучення педагогічних працівників до творчого процесу – Школа перспективного педагогічного досвіду. Тому варто включити до змісту її роботи теми, присвячені розвитку творчої активності, приміром, «Педагогічна діяльність як творчий процес», «Педагогічні засоби творчої діяльності», «Основи педагогіки співпраці та толерантності» тощо.

Упродовж останніх п’яти років особливо активізувалися у педагогічних колективах області інноваційні форми методичної роботи, які сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи, розвивають уміння аналізувати навчальний процес, допомагають у виробленні позицій з важливих педагогічних проблем.

Варто закцентувати, що серед переліку інноваційних форм методичної роботи необхідно звернути увагу на ті форми, які суттєво сприяють розвитку творчої активності. Зокрема, це стосується творчої лабораторії педагогічного працівника (розробка та апробація актуальних питань, що є складовими певної педагогічної проблеми) та залучення педагогічних працівників до науково-дослідної діяльності (педагогічні майданчики, цілеспрямоване впровадження педагогічних теорій, технологій).

У цьому контексті важливо запровадити у практику діяльності методичних служб таку форму підвищення професіоналізму педагогів як «Педагогічну студію». Заняття в студії мають носити творчий характер, розвивати критичне мислення, поглиблювати педагогічні знання, формувати професійні комунікативні уміння. На організаційному етапі студію повинен вести керівник (методист РМК/ММК/ОТГ, заступник директора навчального закладу), пізніше ведучими почергово можуть бути учасники студії.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що успіх окреслених Концепцією «Нова українська школа» завдань, значною мірою залежить від того, настільки об’єктивно та якісно будуть визначені орієнтири науково-методичної роботи методичними службами усіх рівнів. Важливо удосконалювати методичну роботу як за формою, так і за змістом, визначати у роботі основні проблеми, розв’язування яких допоможе більш ефективно використовувати у навчально-виховному процесі педагогічну майстерність учителів для підвищення знань, умінь і навичок учнів.