Красу і довершеність маленьких хоку продемонстрували учні ЗОШ ІІ-ІІІ ст. на позакласному заході японської поезії. Разом зі своїм наставником, вчителем зарубіжної літератури, Наталією Юріївною Фокшою та вчителем образотворчого мистецтва Оленою Володимирівною Трофанюк, шестикласники повели присутніх у світ іншої країни, зовсім іншої культури та ментальності.
Звичайно ж не обійшлося без Шевченкових рядків «Садок вишневий біля хати…», якими Наталія Юріївна розпочала урок, демонструючи відмінність і водночас схожість двох країн: України та Японії. Адже неповторність природи описують однаково усі поети світу. Про те ж саме цвітіння вишні (в Японії – це сакура) можна прочитати й у поезіях японського поета Мацуо Басьо: «Вже весна прийшла? Навіть над безіменними горами – легкий туманець. (Милуюсь озером Біва) Сосна на мисі Кара ще імлистіша, ніж квітучі сакури…».
У вигляді цікавих вікторин учні поступово знайомилися із Японією, а групи екскурсоводів, мистецтвознавців та народознавців допомогли присутнім краще зрозуміти відмінну від української культуру. Цікаво, що всі діти дотрималися дрескоду: дівчатка були одягнені у кімоно теплих кольорів із вишивкою дракону на спині (символом країни), та відповідними зачісками, притаманними гейшам. А хлопці – у чорних кімоно та чорних банданах. Окрім того, на захід були запрошені й інші учні, паралельного класу, котрі активно брали участь у вікторинах та охоче відповідали на запитання.
Логічним завершенням вечору японської поезії стало традиційне для японської культури чаювання зі справжнім японським чаєм, котрий ще довго потому залишав присмак цілющих трав. Недаремно ж Наталія Юріївна наголосила на тому, що традиція чаювання в Японії обов’язково має проходити в цілковитій тиші та спокої, що допомагає заглибитися у себе й відновити втрачені сили.
|